Світлана Поваляєва, Юлія «ТАЙРА» Паєвська, Дмитро Лазуткін, Валерій Пузік, Олена Павлова, Ігор Мітров, Павло Коробчук.

Музичний супровід KYIV PHOLOSOPHY BAND.

Спікери:

• Світлана Поваляєва, письменниця, мама Романа і Василя Ратушних, членкиня Українського ПЕН.
• Мирослава Барчук, журналістка, телеведуча.
• Артур Харитонов, президент ГО «Ліберально-Демократична Ліга України».
• Оксана Ігнатова, виконавча директорка фестивалю «Протасів Яр».
• Юлія Бартле, голова ГО «Захистимо Протасів Яр».
• Григорій Баран, директор програми Соціальний капітал Міжнародного фонду «Відродження».

Модераторка: Тетяна Власова.

Битва за Протасів Яр триває: Чому забудовники роками виграють у судах там, де програють інтереси громади? Де межа між громадським контролем і тиском на суд?

Адвокати та громадські діячі, які особисто ведуть боротьбу за «Протас», про те, як прозорість стає головною зброєю громади.

Модерує розмову громадська діячка, ветеранка ЗСУ — Марина Хромих

Учасники:

• адвокат Антон Дикань;
• адвокат Ольга Веретільник;
• особливий гість, чиє ім’я розкриємо на фестивалі.

Фільм про Романа Ратушного від Вавилону’13

Гаслом цьогорічного фестивалю «Протасів Яр» є слова Сенеки: «Щоб слова не дзвеніли, а важили». Ці ідеї філософа-стоїка свого часу стали точкою опори для Романа Ратушного, який довів їхню правдивість власним життєписом.

Ми раді поділитися, що вступну промову до фокус-теми фестивалю виголосить Оксана Забужко.

Проте, поки ми готуємо простір для дискусій, сам Протасів Яр знову потребує захисту. Доля 16 гектарів київської зеленої зони досі вирішується в судах, і без остаточного закріплення природоохоронного статусу земля залишається ціллю для забудовників.

Захист Яру зараз — це наш спільний іспит на зрілість. Це перевірка того, чи мають поняття «пам’ять», «громада» та «спадщина» реальну вагу.

Роман Ратушний мав унікальну здатність об’єднувати найрізноманітніших людей як у цивільному, так і у військовому житті. І кожного, хто розділив із ним шлях, він по-сенеківськи навчив тримати «внутрішню фортецю».

Цьогорічний фестиваль «Протасів Яр» відкриватиметься розмовою з побратимами і посестрами Романа Ратушного про шлях «Сенеки»: уроки життєвого стоїцизму та його слова, що продовжують важити.

Вони поділяться спогадами про те, яким Роман був у житті та боротьбі за свободу, і як його ідеї й надалі творять державу.

Модератор розмови — Іван Міщенко («Дредд»), суддя Верховного Суду та екскомандир взводу 93-ї ОМБр «Холодний Яр».

N.B. Учасники розмови будуть представлені безпосередньо на заході.

Фестиваль фестивалів: подія від фестивалю Book Space «У горнилі Дикого Поля: як степ творив і творить українську історію»

Географічна назва «Дике Поле» свого часу постала як втілення погляду, що дивиться зовні на степ і бачить необжиту пустку. Але досвід степу, який українці мали від самого зародження національної самосвідомості й до сьогодні, зовсім інакший.

Дике Поле ніколи не було порожнім місцем, по якому лише котяться туди й назад перекотиполя кочових народів. Це було місце зустрічі та взаємодії, місце, де кожен лишав свій слід, створюючи унікальний палімпсест історій і культур. У позірному хаосі непідконтрольності та постійного руху кристалізувалися і народжувалися ті структури та риси, які тепер ми вважаємо невід’ємною частиною нашої національної ідентичності.

Дике Поле завжди було фронтиром і часто — фронтом. На безжальній площині степу в бою не покладешся на прихисток лісів та гір, лише на власну винахідливість, відданість тих, хто поруч, і рішучість стояти до кінця. Зараз у горнилі Дикого Поля палає вогонь останньої битви. Коло чумацьких возів стало кілзоною всюдисущих дронів, але суть залишається незмінною.

Що зросло на чорноземах Дикого Поля? Що ще зросте, коли вогонь битви згасне? Що ми спільно викуємо з металу, виплавленого в цьому горнилі?

Про це поговорять:

• Оксана Довгополова, докторка філос. наук, професорка КШЕ, кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво;
• Катерина Грищенко, історикиня, старша наукова співробітниця музею ім. Дмитра Яворницицького.

А модеруватиме Вікторія Наріжна (програмна директорка книжкового фестивалю Book Space).

У нашій культурній пам’яті Олена Пчілка часто стоїть у затінку власної доньки. Та задовго до того, як Леся Українка стала одним із головних голосів української літератури, її мати вже творила простір культури — всупереч заборонам, упередженням і тиску імперії.

Але що стояло за цією непохитністю і що залишалося поза офіційними біографіями — сумніви, втрати, вразливість?

Вистава-дослідження «ПЧІЛКА» незалежного театру «Гармидер» запрошує побачити Олену Пчілку не пам’ятником, а людиною. Жінкою, яка зробила свій вибір і щодня платила за нього.

На сцені — Наталія Шепель.

Режисерка та авторка сценічної версії — Руслана Порицька.

Минулого року таємним гостем Фестивалю «Протасів яр» пам’яті Романа Ратушного був Святослав Вакарчук.

Цього року ми підготували для вас не меншу несподіванку!

Мені знову не розголошуємо, інтригу триматимемо до останнього. Скажемо лише, що це виконавиця, яка довела, що часом поєднання голосу і одного інструменту може звучати сильніше і магічніше за цілий оркестр. Її пісні збирають мільйони прослуховувань, квитки на концерти розкуповуються заздалегідь, а музичні оглядачі називають її однією з найяскравіших представниць сучасної української музики.

Хочете дізнатися, хто це?

Приходьте на фестиваль і зарані займайте місця поближче до сцени!

Етно-електро проєкт ГуляйГород

GG ГуляйГород відкриває перший музичний вечір на Протасі!

ГуляйГород уже багато років працює в жанрі фольктроніки, поєднуючи DJ-мікси з живим народним вокалом та звучанням традиційних інструментів: скрипки, сопілки, дримби.

Гурт завершить п’ятничну програму, тож готуємося до танцювального фіналу! Взувайтеся зручно!

Автентична локація від кримського дому та Crimea Daily

Курс домедичної допомоги волонтерської групи «BEe.MED»

Ви чудово знаєте, що у реаліях війни кожен українець — військовий чи цивільний — має володіти навичками домедичної допомоги.

На Протасі у вас буде нагода опанувати або поновити ці вміння на курсі домедичної допомоги «STOP THE BLEED».

Тренінг проведуть інструктори волонтерської групи «BEe MED» BEe.MED.Obolon

За чотири години ви навчитеся:

• алгоритму надання домедичної допомоги;
• робити огляд постраждалих і пріоритезувати поранення;
• розрізняти та зупиняти критичні кровотечі сучасними засобами і методами;
• тампонувати поранення;
• використовувати турнікети двох поширених типів — CAT та SICH.

Квест для дітей 6-9 років від Оксани Михалевич. Участь безкоштовна за реєстрацією.

Коли слів бракує, на допомогу приходить сила візуального мистецтва. У межах фестивалю «Протасів Яр» Київський хаб прав людини запрошує на публічну розмову про те, як зображення, плакати та мистецькі практики допомагають говорити про права людини, знаходити підтримку й бути почутими.

До розмови долучаться:

Вальдемар Клюзко — митець, автор вуличних плакатів на акціях нагадування про військовополонених Маріупольського гарнізону, усіх полонених і безвісти зниклих захисників України;

Анна Бєжан — артдиректорка, експертка з візуальних комунікацій;

Зінаїда Аверіна — співзасновниця руху «Люди з картонками»;

Катя Сита — співзасновниця першого фестивалю колажу CUTOUT COLLAGE ART PROJECT, мисткиня, менторка, популяризаторка колажу в Україні та світі.

Модерує зустріч Олена Задорожна — комунікаційниця Київського хабу прав людини, письменниця.

Життя у війні спонукає нас до перегляду цінностей і основ, на яких ми будуємо наше майбутнє. Водночас воно стає каталізатором для уважнішого заглиблення в минуле: ми шукаємо там відповіді, яких нам бракує сьогодні, і ставимо питання людям, що жили в той час і робили вибір, відлуння якого і далі з нами. Хтось із них робив це ціною власною життя, хтось — обирав мовчання, компроміс, півправду, співпрацю з системою.

У збірці есеїв «Поневолений розум» польський письменник Чеслав Мілош використовує поняття «кетман» для опису поведінки людини в умовах тоталітаризму. Кетмани свідомо приховують свої переконання задля самозбереження.

До чого призводить таке розщеплення особистості і як воно відгукується в наступних поколіннях? Як нам оцінювати вчинки в минулому з позиції нинішнього дня?

Цією дискусією ми продовжуємо важливі для нашого суспільства розмови, поштовхом до яких, зокрема, стали книжки «Вулиця причетних» Віри Курико та «Агент із ведмедиком» Едуарда Андрющенка.

У дискусії візьмуть участь:

• Едуард Адрющенко, історик, кандидат історичних наук;
• Віра Курико, репортерка, письменниця;
• Ірина Старовойт, літературознавиця, поетка, перекладачка;
• Антон Дробович, філософ, правник та громадський діяч.

Модеруватиме журналістка Яна Брензей.

Для мільйонів людей у 2022 році перехід на українську мову став формою громадянського опору, оскільки мова остаточно стала інструментом сепарації від ворожої культури.

тім, коли емоції вщухають, реальність демонструє й інші тенденції. Декларативна ідентичність, що формується під вагою очікувань суспільства, має розбіжності з тим, як людина насправді говорить у побуті.

Чи дійсно після 2022 року українська мова перейшла точку неповернення, чи ми плутаємо сильне суспільне відчуття змін із реальною зміною мовних практик?

Про це на фестивалі «Протасів Яр» говоритимуть:

• Тарас Шамайда, координатор руху «Простір свободи»
• Саша Кольцова, співачка, письменниця, громадська діячка
• Іван Семесюк, митець, музикант, літератор, автор проєкту «Антропологія»;

Модеруватиме Сергій Стуканов @Serhii Stukanov, журналіст Українського радіо, голова ГО «Інститут соборності»

Традицію найкраще пізнавати тілом — голосом, кроком, рухом у колі.

4 липня на галявині Протасового Яру співатиме фольклорний гурт «Щебіт». Учасниці та учасники гурту збирають автентичний фольклорний матеріал та відтворюють традиційне багатоголосся. Цього разу звучатимуть, зокрема, пісні Полтавщини.

Разом із піснями прийде і традиційний танець — одна з тих практик, що пережили століття майже без змін. Варто лише взятися за руки й рушити в спільному ритмі, щоб відчути, як давня музика наповнює теперішній момент і поєднує людей у єдине коло синергії.

Приходьте слухати, співати, танцювати та проводити літній день на галявині разом з культурною аґенцією «Терени».

Як війна, культура та досвід спільної боротьби формують межі нашої причетності?

На фестивалі «Протасів Яр» відбудеться дискусія-передслово від фестивалю «Фронтера», який цьогоріч пройде в Луцьку під фокусною темою «Межі причетності».

Ця тема безпосередньо резонує із засадничими цінностями Протасового Яру — активізмом, солідарністю та готовністю брати на себе відповідальність. Саме ці принципи були визначальними для Романа Ратушного та громади, яка захищає цей простір.

Запрошуємо до розмови про внутрішні та зовнішні поштовхи до дії чи бездіяльності, вибір-без-вибору та роль мистецтва у фіксації сучасного досвіду.

Учасники:

• Валерій Пузік, письменник, художник, режисер, журналіст і військовослужбовець та учасник платформи «Культурні сили»;
• Наталія Старченко, дослідниця історії України середніх віків та раннього нового часу, докторка історичних наук;
• Катерина Бохинська, керівниця PR, «Повернись живим».

Модератор: Микита Москалюк, куратор програм та міжнародних проєктів Літературної платформи «Фронтера» і платформи «Алгоритм дій»; перекладач, дослідник.

Слова, що важать: де межа між свободою і відповідальністю. Олексій Ковжун, Таня Микитенко, Дмитро Лиховій, Макс Паленко, Олена Апчел.

Модерує Мирослава Барчук.

Театральна майстерня Трійки представить на галявині Протасу документальну моновиставу «Ненароджені для війни».

• Як живе бойове братство?
• Про що говорять і жартують на передовій?
• Які думки зʼявляються у військового, коли він наодинці з собою?

«Ненароджені для війни» — це реальні історії українських військових про фронтовий побут, небезпечні пригоди, самотність та любов з дрібкою чорного гумору.

Ці історії зі сцени розповість заслужений артист України Євген Авдєєнко, який з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України.

Реп та хіп-хоп розвивалися в Україні десятиліттями, попри усі спроби переконати нас, ніби їх не існує.

У цій культурі слово, символ, текст мають ключове значення. І як рефлексія суспільних трансформацій, і як маніфестація громадянської позиції та національної ідентичності, що резонує з цьогорічною фокус-темою фестивалю «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного: «Щоб слова не дзвеніли, а важили».

4 липня на сцені фестивалю ROPAN @ropan_prk (Ігор Ропан) — український артист з Прилук, учасник гуртів PVNCH, Довгий Пес, Центра, KULYA, VandalSyndicate, KALUSH, автор пісень разом з Kalush Orchestra, Balsam, YakTak, Arkush, відомий за треками «Між добром і злом», «Alia tempora», «Верба», а також за рубрикою в Instagram та TikTok «Як звучить хіп-хоп українською».

ROPAN — якісний сторітеллер, він фіксує нашу непросту реальність у напозір простих історіях, де роздуми свідомого громадянина пронизують щемкі й упізнавані кожним українцем сюжети, а війна з’являється задовго до 2022 року.

Це музика, яку слухав і шанував Роман Ратушний. Олдскульний кач ліричного героя, справжній український хіп-хоп.

Вечір суботи на сцені фестивалю пам’яті Романа Ратушного завершить перформанс проєкту «warнякання».

Цей музично-документальний проєкт від Антона Слєпакова та Андрія Соколова народився у момент, коли колишня мова мистецтва здавалася безсилою перед нашою новою реальністю. Митці з дніпровським корінням знайшли спосіб фіксувати дійсність у реальному часі, перетворюючи текст і електронний супровід на хроніку війни.

У 2024 році автори долучилися до лав війська, де разом із ще одним дніпрянином Євгеном Гончаровим створили продовження проєкту — «Позивний Публіцист», побудоване на польових аудіозаписах у бойових умовах.

Приходьте і ставайте співтворцями документально-терапевтичного мистецтва.

Художники: Андрій Єрмоленко, Максим Паленко, Нікита Тітов та Михайло Скоп.

Музей Гончара, квести з Оксаною Михалевич.

Автентична локація від кримського дому та Crimea Daily

День народження Романа Ратушного ми вже четвертий рік відзначаємо, а не святкуємо. Щоб слова «не дзвеніли, а важили», щоб ми тривали в історії, — на фестивалі Протасів Яр, 5 липня — вже традиційний Літературний маршрут памʼяті Байковим кладовищем з Ростиславом Семківим.

Разом із літературознавцем та видавцем Ростиславом Семківим згадаємо видатних творців нашої культури: Василя Стуса, Миколу Вінграновського, Лесю Українку, Соломію Павличко, Остапа Вишню, Всеволода Нестайка, Павла Тичину, Максима Рильського, Юрія Яновського, Олеся Ульяненка, Юрка Покальчука, Григіра Тютюнника.

Також окремо зупинимося біля могили Романа та Василя Ратушних.

Місце зустрічі за дальньою стіною «Дому печалі», вул. Байкова, 16

Квест для підлітків 10-14 років від Оксани Михалевич. Участь безкоштовна за реєстрацією.

«Ратушні. Легенда про Лицаря і Друїда» Театралізований етюд за мотивами однойменного меморіального репортажу памʼяті братів Ратушних від Альони Мартинюк.

У день народження та день пам’яті Роми Ратушного запрошуємо на театралізований етюд «Ратушні. Легенда про Лицаря і Друїда».

В основі дійства — однойменний масштабний меморіальний репортаж журналістки Альони Мартинюк про братів Романа та Василя Ратушних.

Цей етюд є спробою закарбувати життєвий шлях двох братів через метафори, які лежали на поверхні для всіх, хто їх знав. Роман — безстрашний Лицар із вродженим благородством, чиє світло стало маяком для покоління. Василь — мудрий Друїд, який мало цінував слова, не підкріплені діями.

Ми говоритимемо про те, як хлопці боролися, як Вася в 17 років пішов до війська, а Рома в лютому 22-го зупиняв втечу Медведчука. Як Лицар став Сенекою та очолив підрозділ розвідки, а Друїд — Птахом Каштаном, злетівши над містом, яке захищав з юнацтва.

Запрошуємо разом згадати, ким вони були: воїнами, мислителями, синами, киянами та друзями. Згадати Ромині слова про те, що найголовніша проблема людини — це страх, і тому — Ніколи нічого не бійтеся!

Під час війни журналістика опиняється між двома вимогами: потребою в суспільній єдності та необхідністю говорити про складне.

Де проходить межа відповідальності журналіста? Як ухвалюються рішення про публікацію незручного контенту? Що означає «правда» в країні, яка 12 років живе у стані війни?

Про це говоритимемо на фестивалі «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного під час публічної розмови «Право говорити. Вага незручних слів», яку організовує Премія імені Георгія Ґонґадзе.

Учасники розмови:

• Софія Середа — політична кореспондентка BBC News Україна;
• Мар’ян Кушнір, воєнний кореспондент Радіо Свобода, номінант Премії Ґонґадзе 2026
• Павло Казарін, головний сержант батальйону безпілотних систем 104, лауреат Премії Ґонґадзе 2020

Модератор: Олексій Тарасов, головний редактор Радіо NV.

Як захистити себе від когнітивних загроз та взяти під контроль хаос в інформпросторі? Щодня ми споживаємо більше інформації, ніж здатні осмислити. Як захистити себе від когнітивних загроз та взяти під контроль хаос в інформпросторі?

Про це говоритимемо третього дня на Протасі. Учасники дискусії:

• Оксана Мороз, відеоблогерка, письменниця, засновниця ініціативи з інформаційної гігієни «Як не стати овочем»;
• Любов Цибульська, фахівчиня з питань гібридних загроз в Україні, засновниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
• Костянтин Ульянов (Вальде Хан), сержант ЗСУ, тренер, письменник, автор методик з особистої безпеки.

Кураторка розмови — журналістка Тетяна Трощинська.

Читання та творча майстерня для дітей 5-9 років

Подія від Радіо Хартія Радіо Хартія — «Фронт і тил: що розхитує і тримає нашу спільність»

Коли військові повертаються в тилові міста, між ними та цивільними нерідко виникає невидима дистанція — наслідок колосального розриву в прожитому. Адже фронт змінює людину на такому рівні, який важко уявити, не пройшовши крізь цей досвід.

Як нам скоротити цю дистанцію, залишаючись взаємопроникними світами, а не паралельними реальностями?

Про це говоритимуть:

• Вахтанг Кіпіані, історик, військовослужбовець 2-го корпусу НГУ «Хартія»;
• Сергій Жадан, письменник, музикант, військовослужбовець 2-го корпусу НГУ «Хартія»;
• Юлія (Тайра) Паєвська, парамедикиня, військовослужбовиця 2-го корпусу НГУ «Хартія».

Модеруватиме креативна продюсерка Радіо Хартія, письменниця та радіоведуча Олена Гусейнова.

Про цю публічну розмову мало що знають навіть координатори фестивалю.

І від цього вона стає ще більш очікуваною!

Заповідаючи продовжувати боротьбу за свободу та гідність, Роман Ратушний залишив нам «Патагонію» Михайля Семенка — слова, що нині викарбувані на його могилі.

Та мало кому відомо, що цей вірш був написаний майже за 10 000 км від Києва — на березі Японського моря, де ще сторіччя тому гомонів Зелений Клин.

«Забута Патагонія» — це розмова про викрадену національну пам’ять, яку відроджує пам’ять особиста. Розмова про український Далекий Схід як символ забутої та героїчної самопожертви. Розмова про те, якою Роман бачив Україну за межами одвічної боротьби із загарбником.

А ще — про постмодерну прозу.

Спікери:

• Артур Харитонов — автор роману* про Зелений Клин і українсько-японські зв’язки початку ХХ сторіччя, що планується до друку.
• Ольга Дубчак — головна редакторка та співзасновниця видавництва «Віхола».
• Уляна Джурляк — бета-рідерка роману.

Модераторка:

Аріна Кравченко — літературна критикиня, літературна оглядачка УП. Культура, журналістка та редакторка, членкиня PEN Ukraine.

Фестиваль фестивалів: подія від фестивалю PORT «Камені на узбережжі»: музично-поетичний перформанс".

Цьогоріч простір фестивалю «Протасів Яр» стає майданчиком для взаємопроникнення різних культурних ініціатив. Ми назвали це «Фестиваль фестивалів».

Одну з таких подій для вас готує фестиваль PORT — музично-поетичний перформанс «Камені на узбережжі».

Голоси, які говорять про важкість пам’яті та про необхідність продовжувати її нести. Голоси, що жбурляють слова у відкрите море мови й тиші, щоби знову і знову повертатися до лінії берега — місця зустрічі, впізнавання, повернення. Берега, який водночас є домом і межею. Який тримає цю важку пам’ять і сам тримається за неї.

Учасники та учасниці перформансу:

• Aziza Eskender, кримськотатарська тріп-хоп музикантка, мультидисциплінарна мисткиня;
• Катерина Калитко, поетка;
• Надія Глушкова-Стеблівська, поетка;
• Андрій Хаєцький, поет;
• Алім Алієв, засновник українсько-кримськотатарського літературного проєкту «Кримський Інжир».

Спільне дихання. Поетично-музичний перформанс (поетично-музичний перформанс).

Війна розтинає досвіди на фронтові й тилові, військові й цивільні. Живі залишаються з болісною і світлою пам'яттю про полеглих. Цей перформанс оприявнює нашу спільність.

На сцені зустрінуться поетки та активістки Світлана Поваляєва і Катерина Калитко, парамедикиня й поетка Юлія «Тайра» Паєвська, кантауторка Мар’яна Садовська, військовослужбовець, поет і музикант Олег Каданов та контрабасист Марк Токар, який також служить у війську. Кожен із них говорить із власного місця в цій війні — з бліндажа та стабпункту, з волонтерського штабу й громадянського майданчика, з досвіду втрати, любові та відповідальності.

У тканину перформансу вплетені також голоси тих, кого вже немає поруч. Прозвучать вірші загиблих авторів і авторок — нагадуванням про те, що культура є водночас дією і формою співприсутності. Поки ми звучимо разом, розмова триває. Поки розмова триває, люди не зникають безслідно.

«Спільне дихання» — простір, де голоси перетинаються, підхоплюють одне одного і творять спільну партитуру часу. Партитуру, в якій чути і живих, і мертвих, тих, хто боронить країну зі зброєю, і тих, хто тримає її щоденною відповідальністю, турботою, пам’яттю та дією.

Бо дихання спільноти складається з багатьох голосів. І кожен із них має звучати.

Хедлайнером третього дня фестивалю стане гурт «Жадан і Собаки» із акустичним концертом!

Ромин День народження відсвяткуємо усією громадою разом з гостями і друзями Протасового Яру так, як святкував би він — «З пригодами, але без втрат!» (С)

З камерним складом улюбленого гурту, але з незмінним драйвом Жадана.
 

Художники: Андрій Єрмоленко, Максим Паленко, Нікита Тітов та Михайло Скоп.

Музей Гончара, квести з Оксаною Михалевич, читання та творча майстерня з Катериною Єгорушкіною.

Автентична локація від кримського дому та Crimea Daily